(1828-1918)

Адвокат, видатний діяч Санкт-Петербурзької (столичної) адвокатури, публіцист. Був обер-секретарем Сенату. У 1861 році змушений був покинути державну службу через участь у складанні всепідданішого прохання про пом’якшення долі студентів, арештованих під час університетських заворушень. Узявшись за клопотання у справах, Стасов був одним із перших, хто вніс у майстерність захисту нові прийоми і підняв професію адвоката, яка до тих пір не була в пошані. Був одним із організаторів гуртка, в якому молоді юристи готувалися до здійснення судової реформи. Коли у 1866 році в Санкт-Петербурзі було створено нові суди, Стасов вступив у стан присяжних повірених і був обраний першим в історії Головою Ради присяжних повірених Столичного Петербурзького судового округу. ■