Пишіть нам:
Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script.

Україна, 04050, м. Київ
вул. М.Пимоненка, 13,
Бізнес-центр "ФОРУМ",
корпус 8

/+380 44/
584-24-15
/+380 44/
332-35-51
/+380 67/
504-33-29

 

 

 

 

 

.

 

  

..........................................
 

 
   

 
   
..........................................
 
 

 

НОВИНИ

 

………………………………………………

 

 Дисконтна програма

………………………………………………

 

 ПРЕЗЕНТАЦІЇ

 

Типові помилки директора та головного бухгалтера на допиті при розслідуванні податкових злочинів (pdf)

………………………………………………

 

Відмова свідка від давання показань (pdf)

………………………………………………

 

Судові спори з податківцями (pdf)

………………………………………………

 

Податкові перевірки (pdf)

………………………………………………

 

Адміністративний арешт активів підприємства (pdf)

………………………………………………

 

Затримання за новим КПК (pdf)

 

            
 

Зліва на право. Помилка при замовленні юридичних послуг може коштувати дуже дорого

Адвокатська фірма Столичний адвокат  
"Контракти" (№24, 2004)
Коментар: Костянтин Рибачковський, старший партнер Юридичної фірми "Столичний адвокат"

Відтоді, як юридичним фірмам дозволили працювати без ліцензії, полічити їх стало дуже непросто. За деякими оцінками, тільки в Києві працюють близько 500 юридичних офісів, а по країні їх не менше ніж 8-10 тис. Основні гравці ринку юридичних послуг зосереджені в столиці. Погоду на ринку роблять не більш як 30-50 юрфірм.

Види і підвиди

З часом дедалі помітнішою стає різниця між "знаючими" юристами, які готові боротися за права клієнта, вдаючись до суто професійних навичок, і юристами, які "вирішують", що беруться за найбезнадійніші справи і несуть по всіх інстанціях конверти з грішми. Натякаючи на примітивні методи роботи, останніх називають ще "листоношами".

Лавринович, старший юрист EY Law, пропонує складнішу класифікацію юридичних офісів, умовно поділивши їх на три категорії: "білі", "сірі" й "чорні". "Білі" юрфірми домагаються результатів виключно за допомогою закону. Схоже, ця категорія компаній існує тільки теоретично. На практиці більшість юрфірм у різних пропорціях поєднують суто юридичну аргументацію з матеріальними стимулами, за потреби підкріплюючи букву закону готівкою. Тільки великі імениті компанії можуть собі дозволити працювати по-білому, обстоюючи правоту клієнта виключно правовими методами. Це, без сумніву, серйозні організації, еліта юридичного світу, працюючи з якими, можна відчувати себе цілком упевнено. Шкода тільки, що їх послуги дуже дорогі для більшості українських підприємців.

На думку споживачів юрпослуг, немає нічого поганого в тому, що більшість юридичних офісів належать до "сірих" фірм, якщо визначити їх у межах згаданої системи. Зазвичай це компанії середньої і вищої за середню цінових категорій, що застосовують у своїй практиці змішані методи ведення справ: вони вибудовують обгрунтований захист, намагаються за можливості обстоювати інтереси традиційними методами, але якщо вже завдання виявляється "непідйомним", у справу вступають особисті зв’язки. "Так уже історично склалося, що представники всіх гілок влади і керівники найбільших юридичних фірм - люди одного кола, - говорить президент адвокатської фірми "Грамацький і партнери" Ернест Грамацький. - Ця група людей сформувалася ще в 90-ті роки. Хтось із них пішов у політику, хтось - у владу, суди, а хтось заснував власну фірму. Однак вони залишаються людьми одного кола і можуть обговорювати між собою ділові питання. При цьому не йдеться про хабарі, це глибші приязні, дружні відносини, які сприяють розв’язанню складних проблем неформальними методами".

Юристи останньої, "чорної" категорії роблять ставку на вирішення питань виключно за допомогою "конвертів". Не можна сказати, що це найдешевша категорія учасників ринку - їхні послуги можуть коштувати підприємству дуже дорого.

Ті, хто "вирішує", зазвичай тісно пов’язані з правоохоронцями, судами, чиновниками різних адміністрацій (нерідко серед таких юристів є колишні працівники цих структур). Основна вада їхньої роботи в тому, що клієнт ніколи не може бути цілком упевнений, що найняті ним "листоноші" на його боці. Перевірити це неможливо, довести щось і вимагати відшкодування непомірних витрат на безплідні спроби "вирішити питання" - поготів.

Як і за що платимо

Оплата юридичних послуг може здійснюватися щомісяця у вигляді абонплати, якщо юридичне обслуговування проводиться періодично на постійній основі, або погодинно, якщо співпраця має разовий характер. Для винагороди позовної роботи юристів, які представляють інтереси клієнта в суді, іноді застосовується оплата за результатом.

Практично будь-який юридичний офіс зацікавлений в укладенні договорів на абонентське обслуговування. Якщо клієнт потребує постійної юридичної допомоги, абонентське обслуговування - найвигідніша форма співпраці. Адже разове складання договору за допомогою фахівців солідної юрфірми може коштувати $250-500, при цьому місячна абонплата в компанії такого рівня рідко перевищує $1000. Уклавши абонентський договір, клієнт може розраховувати на правову допомогу у складанні доброго десятка контрактів, заручитися підтримкою юриста на переговорах з контрагентами, отримувати консультації, допомогу в складанні листів, претензій і ще цілої низки дрібних, але необхідних послуг.

Часто до абонплати не входить робота в судах або спілкування з перевіряльниками в екстремальних ситуаціях, однак якщо знадобляться такі послуги, то абонент на правах постійного клієнта має всі підстави вимагати істотної знижки.

Домовляючись про абонентське обслуговування, багато фірм обмежують щомісячну кількість підготовлених документів. Наприклад, передбачається, що до абонплати входить складання 25 аркушів листів і договорів. Можуть застосовуватися й погодинні обмеження, приміром, 20 годин роботи юриста.

Почасова оплата застосовується при разовій співпраці з юрфірмою або при наданні послуг, які не передбачені договором про абонентське обслуговування.

Десятка два солідних юридичних компаній декларують приблизно таку вартість погодинної роботи своїх фахівців: $60-70 - помічник юриста, $100-150 - юрист, $200-250 - старший юрист, $300 - партнер, топ-менеджер фірми.

До речі, домовляючись про співпрацю, слід заздалегідь поцікавитися, чи буде включено в рахунок тимчасові витрати юриста на дорогу при виїзній роботі. Поїздки через місто можуть коштувати клієнту 50% звичайного погодинного гонорару юриста.

У більшості випадків наведені цифри - швидше декларація, ніж твердий прейскурант, нижче за який юристи не погодяться працювати. Торгуватися і вимагати "різдвяних знижок" будь-якої пори року - невід’ємне право клієнта. "Утряска" ціни для постійних замовників або тих, у кому зацікавлена фірма, може становити від 20 до 60%.

Оплата за результатом часто не викликає захоплення в юристів, але в багатьох випадках клієнти наполягають саме на цьому варіанті розрахунків. Особливо ефективним є застосування "результативної винагороди" за підсумками судових спорів.

Є два основних види оплати за результатом. Так звана американська система оплати передбачає, що юристам дістанеться 50-70% "відвойованої" суми. Однак ці гроші (зазвичай чималі) юридична компанія отримає тільки в разі виграшу. Крім того, юридична фірма несе всі витрати із забезпечення процесу, тобто оплачує держмито, проведення експертизи, проїзд і проживання свідків, запит документів з боку установ і підприємств, представницькі витрати, виплачує зарплату юристам.

Така схема розрахунків може підійти клієнтам, які з огляду на обставини не можуть взяти на себе судові витрати. Однак через чималі витрати і великий ризик юристи дедалі менше беруться за такі справи, віддаючи перевагу меншому відсоткові, але з передоплатою.

У цьому разі розмір винагороди так само прив’язується до позовної суми, але відсоток значно нижчий - 10-15% за ціни позову $100 тис. Зрозуміло, що більша сума позову, то менший відсоток, який отримають юристи. Останні залюбки погоджуються, оскільки цей варіант передбачає часткову передоплату, переважно в розмірі 1/3 планованої винагороди. У разі програшу інша частина обумовленої суми не виплачується. У будь-якому випадку всі витрати за процес несе клієнт.

Як не переплатити

Юридична послуга - "нематеріальний товар", купуючи який дуже не просто визначити, наскільки його ціна відповідає трудовитратам виконавців. Є лише кілька непрямих ознак, що дають змогу оцінити адекватність цін.

Вивчіть зміст звіту, особливо ту частину, де зазначено години, витрачені юристами. Якщо там трапляються пункти на зразок "Вивчення закону про ПДВ - 4 години", це має насторожити замовника і стати приводом, щоб поставити кілька запитань виконавцям ("Чому на мої гроші ваші фахівці займаються самоосвітою?"). Крім того, сумлінні юристи завжди заздалегідь попереджають клієнтів, якщо під час виконання замовлення виникли труднощі, для вирішення яких потрібен час.

Якщо вони намагаються прив’язати вартість складання договору до суми контракту, це має насторожити. У солідних юридичних компаніях вартість послуги зі складання договору давно не прив’язується до суми майбутньої угоди. Договір повинен бути однаково добре складений як для контракту на 1 тис., так і для угоди на 10 млн. Зрештою, юрист може й не знати суми угоди (як і назви фірми-контрагента), залишивши вільне місце, куди слід вписати конфіденційну інформацію.

Що передбачити в договорі

Хоч би про що домовлялися юристи та їхні клієнти, всі досягнуті домовленості мають бути зафіксовані документально.

"Договір з юридичною фірмою - це та формальність, яка може допомогти у спірних ситуаціях, - вважає Ернест Грамацький. - Одна річ сказати: "Пам’ятаєш, ми домовлялися?", і зовсім інша - нагадати, що передбачено в договорі".

До речі, більшість юристів схильні вважати, що в разі виникнення серйозних розбіжностей або завдання збитку з вини консультантів судитися з юридичною фірмою марно, мовляв, це не дасть практичних результатів, оскільки нормальний юрист завжди зможе довести, що невдача спіткала клієнта аж ніяк не з його вини.

Костянтин РИБАЧКОВЬКИЙ, директор юридичної фірми "Столичний адвокат", іншої думки: "Якщо в договорі на юридичне обслуговування буде чітко зазначено обов’язки сторін і передбачено відповідальність за порушення зобов’язань, клієнт зможе висунути обґрунтовану претензію юристам". За його словами, найкраще, щоб було зазначено конкретне завдання, терміни його виконання і розмір винагороди. Звичайно, не можна гарантувати, що клієнт неодмінно виграє суд. "Проте якщо позовні вимоги будуть обґрунтовані й підкріплені конкретними пунктами контракту, ймовірність дуже велика", - говорить адвокат.

Терміни виконання умов договору - болюче місце багатьох служителів Феміди. Щоб запобігти можливим непорозумінням, доцільно чітко обумовити час на отримання того чи іншого проміжного результату з прив’язкою до певних юридичних процедур або документів. У договорі співпрацю можна розбити на етапи, пов’язані з юридично значущими подіями. Наприклад, час на отримання ліцензії - не більше ніж 45 днів, на підготовку договорів - до 3 днів, надання консультації - до 2 днів, а в складних питаннях - не більш як 5 днів. Також не завадить чітко розписати розмір і порядок оплати, якщо роботу буде припинено на якомусь із цих етапів. Наприклад, як платити, якщо сторони уклали мирову угоду.

Оскільки юрист заглиблюється в усі нюанси роботи підприємства, потрібно обумовити, що є комерційною таємницею, конфіденційною інформацією, і попередити, що її розголошення тягне адміністративну і навіть кримінальну відповідальність.

Кого вибирати?

Костянтин РИБАЧКОВСЬКИЙ, директор юридичної фірми "Столичний адвокат":

- Якби мені довелося вибирати між тими, хто "знає", і тими, хто "вирішує", я волів би працювати з першими. Передусім тому, що ті, хто "вирішує", ніколи не дають гарантій. Стягнути сплачені в конвертах суми неможливо. А той, хто "знає", укладе договір, в якому буде відображено зобов’язання перед клієнтом у письмовому вигляді, вартість послуг і терміни їх надання. Крім того, "знаючий" юрист зможе юридично правильно розробити стратегію захисту або вирішення будь-якого іншого питання. Якщо чиновник нижчого рівня виявився корумпованим, не варто мерщій бігти до нього з конвертом, треба спілкуватися з ним суто офіційно, фіксуючи його відмови, щоб були підстави звернутися до вищої інстанції. Якщо за справу взялися ті, хто "вирішує", і питання застрягло на якійсь стадії, перевести справу в офіційне русло буває дуже важко. Саме легальні схеми часом можуть виявитися ефективніші за роздавання конвертів. Те, що, мовляв, без тих, хто "вирішує", домогтися позитивного рішення неможливо, - найнебезпечніша помилка нашого часу, що дісталася у спадщину від перших років незалежності, коли "правова розруха" змушувала роздавати готівку.

Вадим Наумичев